Методична робота

Опис досвіду

 Вид навчання, який здійснюється на засадах індивідуалі­зації із застосуванням відповідних особистісно-зорієн­тованих технологій,  є націлений на розвиток індивіда згідно з його здібностями і в притаманному для нього темпі. Отже, актуальність цієї теми полягає в тому, що при вивченні іноземної мови усно-мовленнєва діяльність є прерогативою навчально-виховного процесу, а саме технології індивідуалізованого навчання сприяють оптимізації та гуманізації цього процесу і передбачають максимально можливу реалізацію позитивних при­родних задатків кожної особи. Індивідуалізація передбачає врахування чотирьох основних аспектів: біологічний, психологічний, педагогічний, соціальний.

Біологічний аспект. Людина від народження  розвивається як біологічна істота й водночас як член суспільства

Мозок  кожної людини  більш індивідуальний, ніж відбитки пальців. Можливості дітей прямопропорційно залежать від стану нервової системи.  Слід сказати, що  усі педагоги підсвідомо, інтуїтивно враховують біологічний фактор у навчально - виховному процесі. Проте, на мій погляд,  необхідно, щоб цей процес був більш усвідомлений та продуманий заздалегідь.

 ІІсихологічний аспект. Завданням особистісно-зорієнтованого навчання є враховувати вроджені особливості і розвивати якісні нові.

Помітила з власного досвіду, що екстраверти, що цікавляться мовою, намагаються одразу ж використати це слово, а інтроверти - записати до словника, а потім уже використати. Екстраверти відчувають потребу постійно реалізовувати нові умовно-мовленнєві ситуації(УМС), а під час повторення починають нудьгувати. Інтроверти ж, навпаки, відчувають дискомфорт в нових, незвичних ситуаціях, а на етапі повторення при реалізації тих типів ситуацій, стосовно яких у них уже накопичився досвід спілкування, почуваються досить упевнено, творчо вирішують поставлені перед ними завдання.

Більшість інтровертів відчувають дискомфорт в УМС полілогічного  спілкування, тобто в тих ситуаціях, в яких їм доводиться виступати перед великою незнайомою аудиторією. Це вміння намагаюся розвивати поступово: спершу виступи перед двома-трьома учнями, згодом перед більшою аудиторією.

У процесі своєї роботи помітила, що  мовлення кожного учня індивідуальне і характеризується   за такими параметрами:

1.фонетичним і темпоритмічним оформленням

2.виразності

3.змістовності

Також у кожного учня своя дикція, виразність, емоційність, гучність, акцентуація, висота, тембр голосу, зміна тону та, на жаль, дефекти мовлення. Завданням технології індивідуалізованого навчання іншомовного мовлення є свідоме врахування індивідуальних психологічних особливостей кожного учня   з метою їх корекції. Учням, котрі, наприклад, не зовсім правильно передають звук p, було б доцільно дати вправи на засвоєння цього звука.

Педагогічний аспект. Стрижнем діяльності педагога повинна стати дитина, її особистість, поведінка, духовний світ. Завжди намагаюся створювати умови для переживання успіху і позитивних емоцій. Важливою передумовою цього є постановка перед учнем посильних задач.

А найменші успіхи учня в навчанні й діяльності, незначні зсуви до кращого є завжди заохочені та відзначені мною. Із слабо встигаючим учнем використовую перелік того, що він повинен знати.

Соціальний аспект.  Саме вчитель повинен стати носієм і впроваджувачем моральних цінностей у свідомість підростаючих поколінь. Цю проблему вирішую за допомогою підбору повчальних текстів та, звичайно, моральних настанов.

Індивідуалізація має свою структуру:

 -  концептуальні основи;

- змістова частина навчання (навчання, зміст навчального матеріалу);

-  процесуальна частина  -  технологічний процес, організація  навчального процесу, методи і форми роботи вчителів;

- діяльність вчителя і управління засвоєнням матеріалу;

- діагностика навчального процесу.

Індивідуалізація навчання поділяються на:

·        розвиваючу

·        регулюючу

·        мотивуючу

·        формуючу.

Розвиваюча індивідуалізація дозволяє, по-перше, забезпечити в навчаль­ному процесі опору на реальний рівень функціонування психічних процесів, а по-друге, реалізувати цілеспрямований розвиток слабофункціонуючих психічних процесів за допомогою спеціально підібраних серій завдань на матеріалі іноземної мови.

Наводжу приклад вправи на розвиток механізму ймовірного прогнозування.

Іnstruction: listen to the  beginning of sentences and give five variants of their endings.

1. W.Shakespear  is a very…

2. People commemorate his birthday…

3. W.Shakespear is considered to be …

4. His works are …

В процесі вивчення певної теми одному учневі ( в залежності від потреб) можна дати вправу на розвиток пам‘яті, другому- уваги і т.д.

Регулююча індивідуалізація спрямована на врахування вчителем реального рівня володіння учнем іншомовним мовленням на кожному з етапів навчального процесу.  Усвідомлюю, з одного боку, можливість тимчасо­вого спрощення і часткового варіювання завдань для менш підготовлених учнів за умови одержання необхідного кінцевого «продукту» згідно з вимогами програми, а з другого - розширення та ускладнення програмних вимог для добре підготовлених і зацікавлених іноземною мовою учнів. Такий підхід до навчання здійснюється шляхом диференціації завдань. У своїй діяльності я поділила учнів на 4 рівні:

1.     Високий рівень

2.     Достатній

3.     Cередній

4.     Початковий

 Приналежність учня до певного рівня повинен знати лише вчитель.

Мотивуюча індивідуалізація спрямована на розвиток сталих мотивів до навчання та закріплення уже існуючих.

Наводжу  приклад завдання з урахуванням особливостей мотиваційної сфери учнів. Інструкція: У вас три варіанти магнітофонного запису тексту "Visit to W.Shakespeare‘s museum ": 1) з двома паузами для відпочинку. 2) у нормальному темпі англійського мовлення без пауз для відпочинку. 3) у швидкому темпі англійського мовлення без пауз для відпочинку. Третій варіант запису найскладніший. Визначте, з яким записом тексту ви будете працювати, прослухайте текст один раз і виконайте тестове завдання.

Формуюча індивідуалізація має сприяти формуванню в учнів індивідуаль­ного стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю з урахуванням і в опорі на індивідуальні особливості нервової системи учня та стиль діяльності, який уже склався. Принципово важливими  для мене є такі прийоми формуючої індивідуалізації: підбір мовленнєвих партнерів з урахуванням їх стилю оволодіння  іншомовною мовленнєвою діяльністю («комунікативний» чи некомунікативний» тип).  Засобами реалізації формуючої індивідуалізації на уроках є адаптуючі роздавальні картки, які забезпечують часткову зорову опору під час аудіювання; на позакласних заняттях усіх видів – графіки виконання завдань і пам`ятки щодо формування індивідуального стилю оволодіння іншомовною мовленнєвою діяльністю. Наводжу приклад пам`ятки «Вчимося говорити».

1.Говори, що думаєш.

2.Думай, що говориш.

3.Склади план своєї розповіді, (можна із ключовими словами.)

4.Говори швидко, але чітко.

5.Дотримуйся інтонації та мелодики мовлення.

6.Вкінці зроби висновок.

У своїй педагогічній роботі  використовую наступні форми роботи: самостійну роботу(self-directed learning) під керівництвом учителя; самостійне оволодіння (autonomous learning) іноземною мовою наодинці чи у групі шляхом широкого використання підручників та посібників, але під керівництвом вчителя; самостійне оволодіння(home learning) іноземною мовою шляхом опрацювання навчального посібника без допомоги вчителя; індивідуальну роботу(one-to-one teaching), робота в парах (work in pairs), робота в групах (work in groups), надпрограмне вивчення (факультативні заняття, вечори художньої самодіяльності). Індивідуальні консультації є допоміжною організаційною формою індивідуалізації навчання іншомовного мовлення.

Час від часу готую фрагменти уроків під рубрикою »Teacher»

( до 15 хв.), метою котрих є стимулювати усне мовлення учнів та розвивати мотиваційну сферу. Учень з  високого чи середнього рівня готується вдома  - і  наступного разу веде урок, оцінює навчальні досягнення учнів (за допомогою рефлексії я отримую об‘єктивність знань.)

Такі уроки значно пожвавлюють навчально-виховний процес, а підготовка  учня-вчителя завжди відбувається на високому рівні.

Отже, індивідуалізації навчальної діяльності школярів я  здійснюю на основі органічної інтеграції загально-методичних та спеціальних прийомів.

Проблеми, з якими я стикнулася це:

1.) оцінювання учнів різних рівнів ( для учнів  початкового рівня надаються примітивні завдання і їх учень вирішує. Яку оцінку йому ставити, порівнюючи із  високим рівнем ? );

2.) трудомісткості  організації індивідуалізованого навчання;

3.) необхідність збору інформаційної бази про життя учнів (це здійснюю за допомогою психологічних, діагностичних тестів як українською  так і англійською мовами).

Переваги застосування технологій індивідуалізованого навчання –очевидні :

 -заповнення прогалин у вихідному рівні володіння учнем іншомовним мовленням і своєчасне усунення нового відставання, що з'являється;

-розвиток інтелектуального кругозору, психічних процесів і якостей осо­бистості учня, які відіграють провідну роль в оволодінні іншомовним мовленням;

- формування індивідуального стилю оволодіння іншомовним мовлен­ням, який охоплює і вміння самостійної роботи ;

- активізація навчально-виховного процесу з іноземної мови.

Підсумовуючи, вище сказане, доходжу до  висновку, що застосування технологій індивідуалізованого навчання здійснює позитивний вплив на організацію навчально - виховного процесу та його результати.